В РАМКАХ ПРОЄКТУ «КОРОНА МАЄ ВІДПОВІДАТИ ЗА СТАНДАРТОМ»
Коронакриза: гендерний аспект
Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Олена Кваша
Медіаекспертка
Нещодавно організація ООН Жінки в Україні провела дослідження «Оперативна гендерна оцінка становища та потреб жінок у контексті ситуації з COVID-19 в Україні». Обговорити результати цього дослідження, я запросила своїх колежанок і запропонувала їм озвучити власні думки щодо того, чи вплинув карантин на те, у яких ситуаціях та на яких позиціях опинилися жінки й чоловіки, в усіх сферах - і домашніх, і робочих.
Вікторія Талашкевич
Медіаекспертка
Ольга Гріднєва
Експертка з гендерних питань
Ольга Гріднєва:
" Я почну. Хочу акцентувати на тому, що карантин як і будь-яке кризове явище, наприклад війна чи економічна криза, в першу чергу б'є по найбільш вразливих групах. І наше суспільство так влаштоване, що до категорій цих груп потрапляють переважно жінки. Причому, якщо дивитися глибше, то це жінки, які проживають в сільській місцевості, це жінки які ростять дітей самостійно, це жінки, які є безробітними, це жінки, які належать до певних національних спільнот і внутрішньо переміщені особи.
І перший дзвіночок, який дуже сильно відчули на собі всі українські родини і в першу чергу українські жінки, це був дзвіночок економічний. Оскільки, найбільш помітним наслідком введення карантинних заходів були призупинення роботи підприємств, тобто призупинення економічних процесів, тобто фактично на плаву залишилась дуже невелика частина економіки, а деякі галузі просто зупинились і мають дуже невтішний прогноз, коли вони відновляться. І якщо подивитись на структуру зайнятості у всіх галузях, то це якраз переважно ті галузі, в яких були зайняті жінки. Таким чином, зупинка вдарила в першу чергу по економіці та економічному становищі жінок. Це перший момент.
Другий аспект, на якому я б загострила увагу, це аспект соціальний. Тому що наше суспільство традиційно вважає, що всі питання пов'язані із репродуктивною працею - робота по дому, турбота про дітей, уроки в школі і так далі, це жіноча справа. Оскільки школи перевели навчання в онлайн, а дитячі садочки закрили, то це знов-таки стало жіночою проблемою. Тому можемо підсумувати, що від карантинних заходів жінки постраждалих в першу чергу."
І перший дзвіночок, який дуже сильно відчули на собі всі українські родини і в першу чергу українські жінки, це був дзвіночок економічний. Оскільки, найбільш помітним наслідком введення карантинних заходів були призупинення роботи підприємств, тобто призупинення економічних процесів, тобто фактично на плаву залишилась дуже невелика частина економіки, а деякі галузі просто зупинились і мають дуже невтішний прогноз, коли вони відновляться. І якщо подивитись на структуру зайнятості у всіх галузях, то це якраз переважно ті галузі, в яких були зайняті жінки. Таким чином, зупинка вдарила в першу чергу по економіці та економічному становищі жінок. Це перший момент.
Другий аспект, на якому я б загострила увагу, це аспект соціальний. Тому що наше суспільство традиційно вважає, що всі питання пов'язані із репродуктивною працею - робота по дому, турбота про дітей, уроки в школі і так далі, це жіноча справа. Оскільки школи перевели навчання в онлайн, а дитячі садочки закрили, то це знов-таки стало жіночою проблемою. Тому можемо підсумувати, що від карантинних заходів жінки постраждалих в першу чергу."
Вікторія Талашкевич:
" Я додам момент, пов'язаний з соціальною ізоляцією всередині квартир, в середині родин. Треба враховувати психологічний тиск, який чиниться на людину, коли вона довго сидить в закритому приміщенні. Це, можливо, мало кому приходить в голову, але невипадково це головне покарання під час ув'язнення.
Дуже багато є нюансів, пов'язаних саме із постійним перебуванням в чотирьох стінах, якщо домашні обов'язки розподілені нерівномірно. Наприклад, коли жінка або чоловік постійно працює в домі, готує їжу, пере, займається з дітьми, а інший партнер або партнерка може поїхати за продуктами, тому що водить автомобіль, або може піти погуляти з собакою. Зрозуміло, хто тут у виграшній ситуації, а хто в програшній."
Дуже багато є нюансів, пов'язаних саме із постійним перебуванням в чотирьох стінах, якщо домашні обов'язки розподілені нерівномірно. Наприклад, коли жінка або чоловік постійно працює в домі, готує їжу, пере, займається з дітьми, а інший партнер або партнерка може поїхати за продуктами, тому що водить автомобіль, або може піти погуляти з собакою. Зрозуміло, хто тут у виграшній ситуації, а хто в програшній."
Дослідження ООН Жінки саме це й ілюструють.
Жінки, які працюють удома, вимушені поєднувати оплачувану працю, хатні справи та догляд за дітьми, що залишаються вдома через карантин у навчальних закладах.
Додамо трохи цифр:
63,5% респонденток відзначили збільшення часу, який вони витрачають на прибирання,
50,5% — на приготування їжі,
53,3% — на психологічну й емоційну підтримку дорослих членів сім’ї.
Спостерігаються і значні розбіжності відповідей опитаних жінок і чоловіків. Так, лише 27,8% і 44,1% чоловіків відзначили збільшення витрати часу на приготування їжі та прибирання відповідно.
Опитування продемонструвало, що карантин посилив проблему гендерних стереотипів і патріархальних соціальних норм щодо ролей жінки та чоловіка в сім’ї, оскільки значне навантаження з хатньої та доглядової праці вдома все ще покладається на жінок.
Жінки, які працюють удома, вимушені поєднувати оплачувану працю, хатні справи та догляд за дітьми, що залишаються вдома через карантин у навчальних закладах.
Додамо трохи цифр:
63,5% респонденток відзначили збільшення часу, який вони витрачають на прибирання,
50,5% — на приготування їжі,
53,3% — на психологічну й емоційну підтримку дорослих членів сім’ї.
Спостерігаються і значні розбіжності відповідей опитаних жінок і чоловіків. Так, лише 27,8% і 44,1% чоловіків відзначили збільшення витрати часу на приготування їжі та прибирання відповідно.
Опитування продемонструвало, що карантин посилив проблему гендерних стереотипів і патріархальних соціальних норм щодо ролей жінки та чоловіка в сім’ї, оскільки значне навантаження з хатньої та доглядової праці вдома все ще покладається на жінок.
Жінки становлять більшість працівників медичної сфери, що знаходяться на передовій лінії боротьбі з пандемією, це також результат дослідження.
82,8% від загальної кількості працівників охорони здоров’я в Україні - жінки.
Окрім того, виявляється що у них, окрім захисту власного життя, є додаткова проблема - куди подіти дітей.
І це питання, на мою думку має частково вирішувати або місцеве самоврядування, або виконавча влада на місцях. Давайте говорити про урядову підтримку, якщо ми знаємо,
що є певний відсоток жінок, які представлені в медицині, то треба забезпечувати їхню підтримку.
82,8% від загальної кількості працівників охорони здоров’я в Україні - жінки.
Окрім того, виявляється що у них, окрім захисту власного життя, є додаткова проблема - куди подіти дітей.
І це питання, на мою думку має частково вирішувати або місцеве самоврядування, або виконавча влада на місцях. Давайте говорити про урядову підтримку, якщо ми знаємо,
що є певний відсоток жінок, які представлені в медицині, то треба забезпечувати їхню підтримку.
Лише 13,9% жінок, які взяли участь в опитуванні та працюють у медичній сфері, сказали, що вони повністю забезпечені засобами індивідуального захисту (масками, рукавичками тощо).
59,7% респонденток забезпечені засобами захисту частково
26,4% не забезпечені ними взагалі.
Працівниці медичної сфери й так званих кризових сфер (соціальні працівниці, продавчині, аптекарки тощо) наражаються на підвищений ризик інфікування COVID-19 і стикаються з додатковими витратами, оскільки змушені купувати засоби індивідуального захисту власним коштом.
Ольга Гріднєва:
"Я б ще акцентувала увагу, що в ось цих 83% жінок, є дуже велика частка середнього і молодшого медичного персоналу. Це ті позиції, які менш оплачувані. Як правило, у цих жінок є менше можливостей сплатити додаткові послуги по нагляду за дитиною. Якщо ми звернемося до практики яку мали деякі медичні заклади, коли вони формували графік роботи "вахтовим методом", щоб зменшити кількість контактів і розв'язати проблеми з транспортом. То у жінок відповідно виникало дуже логічне питання - хто буде з дітьми? Оскільки, дитину вдома на тиждень, навіть під наглядом сусідів дуже складно залишити. Якщо ж це одинока мати, то проблема серйозно ускладнюється. А якщо в таких обставинах людина виявляється інфікованою коронавірусом, то питання: "хто і яким чином має потурбуватися про дитину?", взагалі залишається відкритим.
В цьому контексті, я б хотіла навести приклад Італії. Там муніципалітети самостійно брали на себе організацію догляду за дітьми лікарів, пожежників і представників інших професій, які на передовій.
Наслідки, які ми зараз бачимо в Україні, треба пов'язувати з тим, хто приймає рішення. Оскільки, у нас розробляють і приймають рішення, переважно, люди, які не займаються репродуктивною працею, то маємо відповідний результат. Наразі рішення Кабміну про відкриття виробництв - це добре для економіки, люди зможуть заробляти гроші, але при цьому, питання догляду за дітьми залишається поза політичною увагою. І це прямий наслідок того, що рішення розробляють люди, для яких ці проблеми не є нагальними."
В цьому контексті, я б хотіла навести приклад Італії. Там муніципалітети самостійно брали на себе організацію догляду за дітьми лікарів, пожежників і представників інших професій, які на передовій.
Наслідки, які ми зараз бачимо в Україні, треба пов'язувати з тим, хто приймає рішення. Оскільки, у нас розробляють і приймають рішення, переважно, люди, які не займаються репродуктивною працею, то маємо відповідний результат. Наразі рішення Кабміну про відкриття виробництв - це добре для економіки, люди зможуть заробляти гроші, але при цьому, питання догляду за дітьми залишається поза політичною увагою. І це прямий наслідок того, що рішення розробляють люди, для яких ці проблеми не є нагальними."
Повертаючись до результатів дослідження ООН Жінки в Україні, саме економічний фактор - чи не єдина позиція, в якій практично рівні показники і у чоловіків, і у жінок.
Вплив пандемії на дохід і джерела прибутку:
43% жінок занепокоєні можливими втратою роботи бізнесу або джерел доходу,
44% чоловіків також занепокоєні цією проблематикою.
Крім того, кожна п'ята жінка і кожен четвертий чоловік очікують, що не отримають зарплату чи дохід, якщо обмежувальні заходи будуть продовжені.
Дослідження відзначає й певні позитивні приклади зважання на потреби вразливих груп в окремих областях. Водночас більшість рішень, ухвалених з метою протидії поширенню COVID-19 в Україні, не враховують повною мірою міжнародних і національних нормативних зобов’язань України з гендерної рівності та прав людини. Це призводить до диспропорційного впливу обмежувальних заходів на вразливих жінок.
Вплив пандемії на дохід і джерела прибутку:
43% жінок занепокоєні можливими втратою роботи бізнесу або джерел доходу,
44% чоловіків також занепокоєні цією проблематикою.
Крім того, кожна п'ята жінка і кожен четвертий чоловік очікують, що не отримають зарплату чи дохід, якщо обмежувальні заходи будуть продовжені.
Дослідження відзначає й певні позитивні приклади зважання на потреби вразливих груп в окремих областях. Водночас більшість рішень, ухвалених з метою протидії поширенню COVID-19 в Україні, не враховують повною мірою міжнародних і національних нормативних зобов’язань України з гендерної рівності та прав людини. Це призводить до диспропорційного впливу обмежувальних заходів на вразливих жінок.
Олена Кваша
Посилання на матеріал про дослідження ООН Жінки в Україні:
internews.ua/opportunity/covid-19-pidvishchuye-zagrozi-dlya-zhinok
Посилання на повний текст звіту (буде доступний до кінця травня 2020 року):
eca.unwomen.org/en/digital-library/publications
internews.ua/opportunity/covid-19-pidvishchuye-zagrozi-dlya-zhinok
Посилання на повний текст звіту (буде доступний до кінця травня 2020 року):
eca.unwomen.org/en/digital-library/publications
