В РАМКАХ ПРОЄКТУ «КОРОНА МАЄ ВІДПОВІДАТИ ЗА СТАНДАРТОМ»
Про перший моніторинг проєкту
Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Олена Кваша
Медіаекспертка
Триває процес вивчення медіапроявів та висвітлення теми перебігу пандемії коронавірусу в регіональних медіа.
Аналітики громадської організації «Турбота» провели дослідження у шести областях України. Було обрано по п'ять інформаційних сайтів у Кіровоградській, Хмельницькій, Миколаївській, Полтавській, Запорізькій та Чернівецькій областях і досліджено, як і що саме вони писали про перебіг пандемії COVID-19 у лютому-квітні цього року.
Про перший моніторинг проєкту "Корона має відповідати за стандартом", перші висновки та рекомендації, ми поговорили з авторкою дослідження Вікторією Талашкевич.
Аналітики громадської організації «Турбота» провели дослідження у шести областях України. Було обрано по п'ять інформаційних сайтів у Кіровоградській, Хмельницькій, Миколаївській, Полтавській, Запорізькій та Чернівецькій областях і досліджено, як і що саме вони писали про перебіг пандемії COVID-19 у лютому-квітні цього року.
Про перший моніторинг проєкту "Корона має відповідати за стандартом", перші висновки та рекомендації, ми поговорили з авторкою дослідження Вікторією Талашкевич.
"Причиною для моніторингу стало те, що Україна опинилась у стані інформаційної турбулентності у зв'язку із поширенням COVID-19. З одного боку - кількість інформаційних матеріалів, присвячених розповсюдженню коронавірусу та заходами протидії зростає, але з іншого – якість цієї інформації у більшості випадків є низькою. У гіперлокальних ЗМІ не вистачає аналітичних матеріалів регіональної тематики, а істерична тональність новин та посилання на сумнівні джерела у соцмережах, підсилює залякування населення"
Вікторія Талашкевич
Авторка дослідження
Про моніторинг:
Часові проміжки:
-4-5 березня (виявлено перших хворих в Україні)
-11-12 березня (початок карантину)
-18-19 березня (Україна на карантині)
-25-26 березня (запровадження надзвичайного стану)
-1-2 квітня (посилення карантинних обмежень Кабміном).
-4-5 березня (виявлено перших хворих в Україні)
-11-12 березня (початок карантину)
-18-19 березня (Україна на карантині)
-25-26 березня (запровадження надзвичайного стану)
-1-2 квітня (посилення карантинних обмежень Кабміном).
Що рахували:
- загальну кількість публікацій на сайтах у вказаний період
- кількість публікацій на сайтах у вказані періоди, присвячену темі COVID
- кількість публікацій на сайтах у вказані періоди, присвячену темі COVID у конкретному регіоні/місті/області (регіональний вимір)
- формат подачі матеріалів (інформаційні, аналітичні, live-stories)
- наявність чи відсутність фейкових матеріалів
- кількість експертів та експерток, яких цитують регіональні ЗМІ
- загальну кількість публікацій на сайтах у вказаний період
- кількість публікацій на сайтах у вказані періоди, присвячену темі COVID
- кількість публікацій на сайтах у вказані періоди, присвячену темі COVID у конкретному регіоні/місті/області (регіональний вимір)
- формат подачі матеріалів (інформаційні, аналітичні, live-stories)
- наявність чи відсутність фейкових матеріалів
- кількість експертів та експерток, яких цитують регіональні ЗМІ
Результати дослідження
На слайдах червоні кола відображають загальну кількість публікацій, сині кола - кількість публікацій, які стосувалися тематики поширення чи протидії COVID-19, рожеві - кількість публікацій, які стосувалися регіонального виміру поширення чи протидії COVID-19.
Можна бачити, що, безвідносно до окремих ЗМІ, загальна кількість матеріалів, що їх продукували місцеві сайти, була найбільшою (протягом періоду моніторингу) у Миколаївській та Полтавській областях, а найменша – у Чернівецькій. Це тим більше дивно, що саме у Чернівецькій області були раніше, аніж в інших регіонах, виявлені випадки захворювання на коронавірус, тобто саме чернівецькі ЗМІ мали більше уваги приділяти цій темі.
Можна бачити, що, безвідносно до окремих ЗМІ, загальна кількість матеріалів, що їх продукували місцеві сайти, була найбільшою (протягом періоду моніторингу) у Миколаївській та Полтавській областях, а найменша – у Чернівецькій. Це тим більше дивно, що саме у Чернівецькій області були раніше, аніж в інших регіонах, виявлені випадки захворювання на коронавірус, тобто саме чернівецькі ЗМІ мали більше уваги приділяти цій темі.
Про фейки
На цьому слайді позначено червоними плашками з написами «False» кількість фейків, які розповсюджували гіперлокальні ЗМІ щодо поширення чи протидії COVID-19 у тих регіонах, де проводився моніторинг. Поруч з ними ми розмістили зелені плашки з написами «True», якими позначили кількість матеріалів, в яких спростовувалися фейки або проводилося роз'яснення ситуації щодо поширення чи протидії COVID-19.
Головні висновки першого етапу моніторингу
- Гіперлокальні ЗМІ у всіх областях, які потрапили у поле зору моніторингу, терміново потребують підвищення якості матеріалів та витіснення зі своїх електронних шпальт чуток та фейків.
- Рівень довіри населення до матеріалів у локальних ЗМІ залежить від кількості і якості коментарів справжніх експертів та експерток, які живуть на цій же території, мають схожий досвід перебування в умовах карантину та володіють експертизою.
- Спостерігається неспроможність локальних ЗМІ якісно висвітлювати перебіг епідемії та заходи протидії, причини цієї непросможності потребують окремого вивчення, у тому числі – через пряме спілкування із редакторами та журналістами.
- Здатність гіперлокальних медіа протистояти фейкам та маніпулятивним матеріалам у регіональному інформаційному полі є запорукою стабільності ситуації у кожному населеному пункті та пониження рівня соціальної напруги.
- Завдання журналістів – сприяти підвищенню обізнаності населення щодо інфекції, її симптомів, методів лікування і попередження розповсюдження, - має бути підкріплено валідними, вчасними, якісними аналітичними матеріалами з боку громадського сектору та держави.
Вікторія Талашкевич
Авторка дослідження
Перелік ЗМІ, що були проаналізовані:
1. Кіровоградська область («Голос Громади», «Світловодськ», «Комора. Інфо», «Моя Олександрія» та «Новомиргородські вісті»). 2. Миколаївська область («Сайт міста Первомайськ», «Сайт міста Коблево», «Барометр Южноукраїнська», «Снігурівка-Інфо», «Сайт 0512»). 3. Чернівецька область («Глибока.Info», «Заставна сьогодні», «IA «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал», «Сторожинець.інфо»). 4. Полтавська область («КременчукTODAY», «ЛохвицяNews», «Гадяч.City», «Сайт міста Лубни», «Хорол онлайн»). 5. Запорізька область («Енергодар City», «Гуляйполе City», «Мелітополь City», «Pro.berdiansk.biz» та «Pro.primorsk.biz»). 6. Хмельницька область («Вечірній Камянець», «ІА «Вдало.Інфо», «Старкон.Сіті», «3849 Кам'янець-подільський», «Новини Поділля»).
1. Кіровоградська область («Голос Громади», «Світловодськ», «Комора. Інфо», «Моя Олександрія» та «Новомиргородські вісті»). 2. Миколаївська область («Сайт міста Первомайськ», «Сайт міста Коблево», «Барометр Южноукраїнська», «Снігурівка-Інфо», «Сайт 0512»). 3. Чернівецька область («Глибока.Info», «Заставна сьогодні», «IA «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал», «Сторожинець.інфо»). 4. Полтавська область («КременчукTODAY», «ЛохвицяNews», «Гадяч.City», «Сайт міста Лубни», «Хорол онлайн»). 5. Запорізька область («Енергодар City», «Гуляйполе City», «Мелітополь City», «Pro.berdiansk.biz» та «Pro.primorsk.biz»). 6. Хмельницька область («Вечірній Камянець», «ІА «Вдало.Інфо», «Старкон.Сіті», «3849 Кам'янець-подільський», «Новини Поділля»).
Детальніше про дослідження читайте за посиланням:
https://tusovka.kr.ua/news/2020/05/02/chi-dopomig-karantin-mistsevim-saitam-stati-kraschimi?from=list&fbclid=IwAR35fbyNBqhhk-s7spkYGRbepPtIs7ITl2m81dgdzzWzvNdv42PMwOjNGWQ
https://tusovka.kr.ua/news/2020/05/02/chi-dopomig-karantin-mistsevim-saitam-stati-kraschimi?from=list&fbclid=IwAR35fbyNBqhhk-s7spkYGRbepPtIs7ITl2m81dgdzzWzvNdv42PMwOjNGWQ
