В РАМКАХ ПРОЄКТУ «КОРОНА МАЄ ВІДПОВІДАТИ ЗА СТАНДАРТОМ»
Як відрізнити новину від фейку? Анатомія новини.
Проєкт здійснено за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Андрій Богданович
медіатренер, телеведучий, блогер
Щоб відрізнити новину від фейку, потрібно визначити - що таке новина і з чого вона складається:
1. Інформація.
Якщо немає інформації - немає і новини. Але з іншого боку, чи всяка інформація є новиною? Ми розрізняємо два види інформації. Вона або цікава, або корисна. Не обов'язково кожна інформація цікава і корисна. Але, якщо вона НЕ цікава і НЕ корисна, то кому потрібна така інформація, такі новини?
2. Оперативність.
Зараз скрізь йде таке собі змагання – хто швидше розповість новину. Телеграм канали, телеканали, соцмережі, інформаційні сайти надають нам новини з шаленою швидкістю. Не у всіх медіа є можливість бути швидше конкурентів. З одного боку немає ресурсів, як матеріальних, так і людських, з іншого боку, можливо, це їм і не потрібно. Оперативність можна знайти в іншому. У Франції, наприклад, є телеканал, що тим і відрізняється від інших, що видає новини, які не прозвучали в ефірі інших каналів. І внаслідок цього він оперативний.
3. Актуальність.
Актуальність – це те, що важливо для аудиторії, для сприйняття. Не актуальну інформацію ми знаходимо в бібліотеках, старих виданнях, тобто ту, яка вже відома давно. Актуальну отримуємо з новин. Але одна і та ж інформація може бути актуальною і неактуальною одночасно. Для різних аудиторій.
Ось, наприклад, інформація або новина про пенсії. Для кого вона актуальна? Для пенсіонерів – так, очевидно. Для людей старших 40-ка років? Так, цікава. Після 30-ти? Кому як. І, от, взагалі не цікавить шістнадцятирічних. У цей час не думаєш про пенсії. Це десь там далеко. І необхідно таким чином, буквально перевернути інформацію, щоб вона зацікавила широку аудиторію. Щоб на перший погляд неактуальна і, начебто неважлива інформація ставала актуальною і важливою.
Якщо немає інформації - немає і новини. Але з іншого боку, чи всяка інформація є новиною? Ми розрізняємо два види інформації. Вона або цікава, або корисна. Не обов'язково кожна інформація цікава і корисна. Але, якщо вона НЕ цікава і НЕ корисна, то кому потрібна така інформація, такі новини?
2. Оперативність.
Зараз скрізь йде таке собі змагання – хто швидше розповість новину. Телеграм канали, телеканали, соцмережі, інформаційні сайти надають нам новини з шаленою швидкістю. Не у всіх медіа є можливість бути швидше конкурентів. З одного боку немає ресурсів, як матеріальних, так і людських, з іншого боку, можливо, це їм і не потрібно. Оперативність можна знайти в іншому. У Франції, наприклад, є телеканал, що тим і відрізняється від інших, що видає новини, які не прозвучали в ефірі інших каналів. І внаслідок цього він оперативний.
3. Актуальність.
Актуальність – це те, що важливо для аудиторії, для сприйняття. Не актуальну інформацію ми знаходимо в бібліотеках, старих виданнях, тобто ту, яка вже відома давно. Актуальну отримуємо з новин. Але одна і та ж інформація може бути актуальною і неактуальною одночасно. Для різних аудиторій.
Ось, наприклад, інформація або новина про пенсії. Для кого вона актуальна? Для пенсіонерів – так, очевидно. Для людей старших 40-ка років? Так, цікава. Після 30-ти? Кому як. І, от, взагалі не цікавить шістнадцятирічних. У цей час не думаєш про пенсії. Це десь там далеко. І необхідно таким чином, буквально перевернути інформацію, щоб вона зацікавила широку аудиторію. Щоб на перший погляд неактуальна і, начебто неважлива інформація ставала актуальною і важливою.
4. Факти.
У будь-якій новині мають бути факти. Вона не може бути порожньою. Коли ви читаєте новину, шукайте завжди першоджерело цієї інформації. До прикладу, новина про закон, за яким буде зніматися відсоток з грошей, які українці пересилають один одному. Що не вистачало в цій новині – фактів? Який законопроєкт, номер, хто подав? Як будуть зніматися ці гроші – автоматом або кожен місяць, ви будете декларувати їх? Цієї інформації не було. Потім в кінці статті було посилання на телеграм-канал. Чи можна довіряти телеграм каналами? Моя думка ні. Цю інформацію треба перевіряти завжди. Більшість з них анонімні й не викликають довіри. Але повернімося до новини про перерахування. Наприкінці статті сама редакція пише, що перевірила інформацію і вона не відповідає дійсності. Тому факти й першоджерело - важливі. Для того, щоб була довіра глядача, читача, чи слухача.
У будь-якій новині мають бути факти. Вона не може бути порожньою. Коли ви читаєте новину, шукайте завжди першоджерело цієї інформації. До прикладу, новина про закон, за яким буде зніматися відсоток з грошей, які українці пересилають один одному. Що не вистачало в цій новині – фактів? Який законопроєкт, номер, хто подав? Як будуть зніматися ці гроші – автоматом або кожен місяць, ви будете декларувати їх? Цієї інформації не було. Потім в кінці статті було посилання на телеграм-канал. Чи можна довіряти телеграм каналами? Моя думка ні. Цю інформацію треба перевіряти завжди. Більшість з них анонімні й не викликають довіри. Але повернімося до новини про перерахування. Наприкінці статті сама редакція пише, що перевірила інформацію і вона не відповідає дійсності. Тому факти й першоджерело - важливі. Для того, щоб була довіра глядача, читача, чи слухача.
Ще один приклад, коли новина була оперативною, актуальною, але їй не вистачило інших властивостей. Відставка Андрія Богдана – колишнього Глави Офісу Президента України. Вона з'явилася минулого року. І медіа подали це, як гарячі пиріжки. Наперебій телеграм-канали, фейсбук-сторінки зарясніли – ВСЕ. БОГДАН ПІШОВ У ВІДСТАВКУ. Але, якби й редактори були уважнішими, і читачі або глядачі теж подивилися б відповідально, то помітили б, що попри оперативність, актуальність, інформативність, там не вистачало фактів. Ось, як подавали новину.
Один з прикладів:
"Глава Офісу президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан написав заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням. Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на джерело в Офісі президента. "Заяву подано президенту в четвер", - сказав джерело."
В такому тексті багато питань. І, головне, яке напрошується - хто ж першоджерело цієї інформації і як виглядала сама заява. В результаті, як ви знаєте, коли розкрилися всі факти, наприклад, що вона була написана давно, змінився контекст новини, і сама новина стала напів-фейковою. І, як раз про об'єктивність і контекст поговоримо далі.
"Глава Офісу президента України Володимира Зеленського Андрій Богдан написав заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням. Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна" з посиланням на джерело в Офісі президента. "Заяву подано президенту в четвер", - сказав джерело."
В такому тексті багато питань. І, головне, яке напрошується - хто ж першоджерело цієї інформації і як виглядала сама заява. В результаті, як ви знаєте, коли розкрилися всі факти, наприклад, що вона була написана давно, змінився контекст новини, і сама новина стала напів-фейковою. І, як раз про об'єктивність і контекст поговоримо далі.
5. Об'єктивність.
Новина повинна бути об'єктивною. Підтверджена не одним джерелом, а кількома. Існує два підходи до перевірки інформації.
6. Аудиторія.
У розумінні відповідності новини своїй аудиторії. Простий приклад. Ви купили машину. Це новина? Безумовно. Але для кого? Для ваших родичів та друзів - звичайно. Для колег по роботі - можливо. А, якщо Президент України купив автомобіль? Ця новина вже для всієї країни, а цілком ймовірно, що і не тільки для країни. У чому ж різниця в покупці автомобіля вами та президентом? Лише в обсязі аудиторії. Але для того, щоб новина, інформація була популярнішою, потрібно чітко описати саму аудиторію.
Новина повинна бути об'єктивною. Підтверджена не одним джерелом, а кількома. Існує два підходи до перевірки інформації.
- Британський. Наприклад BBC. У ньому вимагається перевірити інформацію у трьох джерелах.
- Американський підхід, дозволяє в двох.
6. Аудиторія.
У розумінні відповідності новини своїй аудиторії. Простий приклад. Ви купили машину. Це новина? Безумовно. Але для кого? Для ваших родичів та друзів - звичайно. Для колег по роботі - можливо. А, якщо Президент України купив автомобіль? Ця новина вже для всієї країни, а цілком ймовірно, що і не тільки для країни. У чому ж різниця в покупці автомобіля вами та президентом? Лише в обсязі аудиторії. Але для того, щоб новина, інформація була популярнішою, потрібно чітко описати саму аудиторію.
7. Контекст.
В новині та інформації він дуже важливий. Від контексту може змінитися все. Ось, наприклад, новина:
"У прикордонному райцентрі Рильськ, Курської області оголосили турнір з волейболу серед ветеранів, присвячений пам'яті воїнів, загиблих у локальних конфліктах. Заявлені було 4 команди – місцева Рильська, з Курська, з Домодєдово Московської області та з Глухівського району (Сумська область, Україна). Приводом стала річниця виведення радянських військ з Афганістану. У програмі заходів був мітинг об 11 ранку 15 лютого, а з полудня – волейбольний турнір."
Все б нічого. Турнір з волейболу серед ветеранів, так званих афганців. Але контекст змінюється, коли ми розуміємо, що цей турнір відбувається під час російсько-української війни, де російські ветерани воюють проти українських ветеранів – афганців. Контекст цієї новини змінює і ставлення до неї.
В новині та інформації він дуже важливий. Від контексту може змінитися все. Ось, наприклад, новина:
"У прикордонному райцентрі Рильськ, Курської області оголосили турнір з волейболу серед ветеранів, присвячений пам'яті воїнів, загиблих у локальних конфліктах. Заявлені було 4 команди – місцева Рильська, з Курська, з Домодєдово Московської області та з Глухівського району (Сумська область, Україна). Приводом стала річниця виведення радянських військ з Афганістану. У програмі заходів був мітинг об 11 ранку 15 лютого, а з полудня – волейбольний турнір."
Все б нічого. Турнір з волейболу серед ветеранів, так званих афганців. Але контекст змінюється, коли ми розуміємо, що цей турнір відбувається під час російсько-української війни, де російські ветерани воюють проти українських ветеранів – афганців. Контекст цієї новини змінює і ставлення до неї.
Ще один приклад фейкової новини, яка поверталася в інформаційне поле України і не тільки, через те, що журналісти або споживачі цієї інформації не уважні до її властивостей.
Новина звучить так:
«Українська гривня – найкрасивіша валюта у світі. До такого висновку прийшли швейцарські фінансисти під час щорічного засідання комісії з естетики Міжнародного Фінансового Банку (IFB). Експерти розглянули понад 50 найпопулярніших валют у світі. Критерії конкурсу містили в собі не тільки естетичне оформлення грошових знаків, їхню платоспроможність і банківське забезпечення, але й історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди). Цікаво, що фахівці перевіряли гроші навіть на міцність. Як виявилося, найчастіше не витримували експерименту і рвалися канадські долари. Також тендітною валютою виявився англійський фунт стерлінгів і латвійський лат, разом з тим українська гривня витримала перевірку на міцність.
«Українська гривня – найкрасивіша валюта у світі. До такого висновку прийшли швейцарські фінансисти під час щорічного засідання комісії з естетики Міжнародного Фінансового Банку (IFB). Експерти розглянули понад 50 найпопулярніших валют у світі. Критерії конкурсу містили в собі не тільки естетичне оформлення грошових знаків, їхню платоспроможність і банківське забезпечення, але й історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди). Цікаво, що фахівці перевіряли гроші навіть на міцність. Як виявилося, найчастіше не витримували експерименту і рвалися канадські долари. Також тендітною валютою виявився англійський фунт стерлінгів і латвійський лат, разом з тим українська гривня витримала перевірку на міцність.
П'ятірка найкрасивіших валют виглядає так:
1. Українська гривня.
2. Австралійський долар.
3. Євро.
4. Болгарський лев.
5. Американський долар."
1. Українська гривня.
2. Австралійський долар.
3. Євро.
4. Болгарський лев.
5. Американський долар."
Так звучить новина повністю. Цікава ця новина? Думаю, так. Була корисною? Цілком. Оперативно? Так, якщо врахувати, що рознеслася інформація після першої публікації в розділі «Гумор» на сайті ICTV миттєво. Була актуальною? Знову - так. Інформація, яка стосується нашого з вами добробуту актуальна дуже часто.
А тепер факти, першоджерело і об'єктивність. Як я вже і сказав першоджерелом був сайт ICTV, розділ гумор і новина була частиною скетч – шоу «Українці Афігенні», яке виходило тоді у 2008-му році. На це ніхто не звернув увагу. Але гаразд. Візьмемо текст новини далі. «До такого висновку прийшли швейцарські фінансисти під час щорічного засідання комісії з естетики Міжнародного Фінансового Банку (IFB)». Редактори і читачі не з'ясували, а чи є такий Банк? Насправді є, але стосунку до швейцарських фінансистів він не має. Бо розташований у Канаді. Крім того, запитання повинні були виникнути на визначенні «комісія з естетики». Невже в банках є такі комісії? По естетиці чого?
Далі - деталі, у які вже не хотілося вдаватися тим, хто повірив в новину.
«Експерти розглянули понад 50 найпопулярніших валют у світі» - Чому 50? І хто вирішив, що ці 50 валют найпопулярніші? І невже там виявилася гривня? Цитую далі:
«Критерії конкурсу містили в собі не тільки естетичне оформлення грошових знаків, їхню платоспроможність і банківське забезпечення, але й історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди).»
Критерії для визначення краси валюти дещо дивні, не вважаєте? Особливо платоспроможність і банківське забезпечення, та й історичне значення зображення на валюті теж повинно бентежити. У цьому точно можуть розбиратися швейцарські фінансисти?
Ну, і найдивовижніше. Це сама п'ятірка кращих валют - українська гривня, австралійський долар, євро, болгарський лев, американський долар. Наявність всіх п'ятьох - досить дивний вибір. Наприклад, знаючи, які яскраві і красиві гроші, наприклад, на Шрі-Ланці або Сейшельських островах. І ця новина викликала фурор не лише в Україні. Наявність в уявному рейтингу болгарського лева і відсутність в ньому російського рубля викликало запеклі суперечки на форумах в Болгарії та Росії.
А сама новина тиражувалася в центральних українських ЗМІ тричі: в 2008, 2013 і 2018 роках.
А тепер факти, першоджерело і об'єктивність. Як я вже і сказав першоджерелом був сайт ICTV, розділ гумор і новина була частиною скетч – шоу «Українці Афігенні», яке виходило тоді у 2008-му році. На це ніхто не звернув увагу. Але гаразд. Візьмемо текст новини далі. «До такого висновку прийшли швейцарські фінансисти під час щорічного засідання комісії з естетики Міжнародного Фінансового Банку (IFB)». Редактори і читачі не з'ясували, а чи є такий Банк? Насправді є, але стосунку до швейцарських фінансистів він не має. Бо розташований у Канаді. Крім того, запитання повинні були виникнути на визначенні «комісія з естетики». Невже в банках є такі комісії? По естетиці чого?
Далі - деталі, у які вже не хотілося вдаватися тим, хто повірив в новину.
«Експерти розглянули понад 50 найпопулярніших валют у світі» - Чому 50? І хто вирішив, що ці 50 валют найпопулярніші? І невже там виявилася гривня? Цитую далі:
«Критерії конкурсу містили в собі не тільки естетичне оформлення грошових знаків, їхню платоспроможність і банківське забезпечення, але й історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди).»
Критерії для визначення краси валюти дещо дивні, не вважаєте? Особливо платоспроможність і банківське забезпечення, та й історичне значення зображення на валюті теж повинно бентежити. У цьому точно можуть розбиратися швейцарські фінансисти?
Ну, і найдивовижніше. Це сама п'ятірка кращих валют - українська гривня, австралійський долар, євро, болгарський лев, американський долар. Наявність всіх п'ятьох - досить дивний вибір. Наприклад, знаючи, які яскраві і красиві гроші, наприклад, на Шрі-Ланці або Сейшельських островах. І ця новина викликала фурор не лише в Україні. Наявність в уявному рейтингу болгарського лева і відсутність в ньому російського рубля викликало запеклі суперечки на форумах в Болгарії та Росії.
А сама новина тиражувалася в центральних українських ЗМІ тричі: в 2008, 2013 і 2018 роках.
Отже, щоб відрізнити справжню новину від фейкової, зверніть увагу на інформативність, оперативність, актуальність, факти, першоджерело, об'єктивність, відповідність аудиторії і контекст. І фейк, попри всі хитрощі, є несправжньою новиною, видасть себе сам.
